Facebook Twitter Youtube

Судові подкасти: строки на оскарження судових рішень і порядок набрання ними законної сили

Коли рішення судів першої інстанції набувають законної сили та строки на їхнє апеляційне оскарження?
Із заступником голови суду говоримо про:
• набрання законної сили рішень судів першої інстанції;
• строки на апеляційне оскарження та поновлені строки;
• як карантин вплинув на набрання законної сили й на строки оскарження;
• чи зрозумілим і чітким є підхід до визначення дати, коли ж рішення суду першої інстанції набирає законної сили;
• судова практика на період карантину.
 
Учасники: заступник голови Шостого ААС, суддя-речник Євген Мєзєнцев, прессекретарка суду Ольга Шкіль
 
 

Ольга Шкіль, прессекретарка суду: Шановні слухачі, вас вітає Шостий апеляційний адміністративний суд. Сьогодні спілкуємося із заступником голови нашого суду, суддею-речником Євгеном Мєзєнцевим. 

Отже, розпочнемо. Наша тема має декілька пунктів: набрання законної сили рішень судів першої інстанції, різниця в цьому із судами апеляційної та касаційної інстанції; строки на апеляційне оскарження та поновлені строки; як карантин вплинув на набрання законної сили й на строки оскарження. А також розмірковуватимемо, чи зрозумілим і чітким є підхід до визначення дати, коли ж рішення суду першої інстанції набирає законної сили, та про судову практику на період карантину.

Ольга Шкіль: Наскільки мені відомо, рішення суду виконується не одразу після його прийняття. Воно має набрати законної сили. То за яких умов рішення судів набирають законної сили?

Євген Мєзєнцев, заступник голови суду, суддя-речник: Я хотів би привітати всіх наших слухачів. Доброго дня! Приємно, що приєдналися до нас і маєте бажання ознайомитися з певними нюансами адміністративного судочинства. Слід звернути увагу на зміст статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ). Рішення суду першої інстанції (далі – РСПІ) буде набирати законної сили у тому разі, якщо закінчився строк, який виділяється процесуальним законом на подання всіма учасниками справи своїх апеляційних скарг (далі – а/с), якщо такі скарги не було подано.

Зокрема, якщо така а/с на РСПІ була подана, тоді таке рішення, якщо його, звичайно, не скасовує апеляційний суд, набирає законної сили після того, як завершуються апеляційні процедури. Тобто або апеляційний розгляд закінчується поверненням а/с, або відмовою у відкритті чи закриттям апеляційного провадження, або суд апеляційної інстанції приймає постанову за наслідками апеляційного переглядуту, що залишає РСПІ без змін.

Ольга Шкіль: Тобто учасник справи не повинен одразу радіти після, наприклад, перемоги в суді першої інстанції, а повинен дочекатися терміну подачі а/с?

Євген Мєзєнцев: Наразі він має все ж таки дочекатися того, як рішення набере законної сили, оскільки результат його роботи в судовому процесі залежатиме саме від суду апеляційної інстанції в тому разі, якщо надійде а/с. Якщо звернутися до статті КАСУ 256-ї, ухвали суду першої інстанції трішки інакше набирають законної сили, ніж РСПІ. Зокрема, за загальним правилом ухвала суду першої інстанції набирає законної сили одразу після того, як вона була проголошена і підписана суддею.

Стосовно прикладу такого випадку загальним правилом визначається, що ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Наразі є винятки, вони мають бути прямо передбачені КАСУ. Як приклад небагатьох таких винятків я можу навести частину 8 статті 29 КАСУ (помилка в аудіозаписі: названо статтю 59 – ред.). Ця норма регулює передачу справи до іншого суду за підсудністю, і така передача здійснюється після закінчення строку на апеляційне оскарження ухвали про передачу або, наприклад, після того, як апеляційний суд залишить у силі таку ухвалу. Звичайно, ця норма не визначає, що ухвала про передачу справи набирає законної сили лише після закінчення строку на апеляційне оскарження. Прямої норми немає. Проте є чітке зазначення, що здійснювати процесуальні дії за такою ухвалою можливо лише після того, як закінчиться строк на апеляційне оскарження.

Зверніть увагу, що норми статей 325 та 359 КАСУ визначають, що ті рішення, які приймаються судами апеляційної / касаційної інстанцій, набирають законної сили одразу після їх прийняття, тобто або з дати прийняття (постанови), або з дати проголошення (ухвали). Це певна специфіка апеляційної / касаційної інстанцій: будь-які рішення, які приймаються судами цих інстанцій, набирають законної сили без відповідного відтермінування. Зверніть увагу, ухвали, які постановляються апеляційними / касаційними судами поза межами судового засідання, наприклад: у письмовому провадженні або в судовому засіданні за неявки всіх учасників справи, – набирають законної сили з моменту їх підписання суддями (суддею).

Ольга Шкіль: Щойно ми проговорили з вами про апеляційне й касаційне оскарження. Давайте зупинимося на апеляційному оскарженні, а саме, які є строки на апеляційне оскарження судових рішень судів першої інстанції та як їх обчислюють?

Євген Мєзєнцев: Для того, щоб розібратися з цією проблемою ми маємо звернутися до статті 295 КАСУ. Зокрема, вказується на те, що РСПІ може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 30 днів. Слід звернути увагу й юристів-практиків, і науковців на те, що закон визначає саме термін у 30 днів для можливості оскарження РСПІ, а не місяць. Тому в будь-якому разі слід звертати увагу, скільки все ж таки днів у місяці, у якому приймається РСПІ. Якщо таких днів 31, то рішення, яке прийнято, наприклад 1-го чи 5 січня, набере законної сили 4 лютого, а не 5-го. Якщо, наприклад, у лютому 28 днів тоді, якщо рішення прийняте 12 лютого, то строк на апеляційне оскарження буде 14 березня. Ось у цьому і є різниця саме через підрахунок днів.

Ухвали, які приймаються судом першої інстанції, оскаржуються протягом 15 днів з моменту їх проголошення. Ще один момент, на якому я б хотів наголосити: вказаний період (30 і 15 днів) починає перебіг з того моменту, коли був виготовлений повний текст рішення суду, а в разі розгляду справи в письмовому провадженні – підписання всіма суддями, зокрема електронним цифровим підписом. Поновлення строку на апеляційне оскарження, звичайно, можливе за наявності поважних причин пропуску зазначеного строку. Особа-учасник процесу, яка не брала участь під час проголошення або складення рішення суду, має право поновити вказаний строк на подання апеляції протягом 30 та 15 днів відповідно від дати належного вручення тексту РСПІ. Тут ми маємо звернути увагу саме на питання, що ж таке вручення, як воно регулюється та що закладає законодавець у розуміння процедури вручення тексту рішення суду відповідному учасникові судового процесу. Стаття 251 КАСУ: під врученням рішення вважається день отримання тексту рішення під розписку, наприклад у канцелярії суду, день отримання судом електронного повідомлення про доставку копії рішення суду на електронну пошту учасника процесу (у тому разі, якщо він зазначив такий спосіб отримання рішень у власних заявах і зверненні до суду), день проставлення на поштовому повідомленні відмітки про вручення рішення суду, відмітки про відмову отримати вказане рішення, відмітки про відсутність особи за адресою, зазначеною суду цією особою або за офіційною адресою її реєстрації. Або, наприклад, якщо особа відсутня за офіційною адресою її реєстрації та є відмітка пошти про те, що за цією адресою вона відсутня, датою проставлення вказаної відмітки вважається дата вручення вказаного рішення відповідному учасникові. Слід звернути увагу, що особа, яка бере участь у судових процесах, здебільшого бере участь з представником (адвокатом). Тому вручення копії рішення суду адвокату або представнику вважається  таким, що вручений самій цій особі. Тобто ці дві форми є однаковими за своєю суттю для обрахування набрання законної сили рішенням.

Є низка спорів, так званих термінових, у яких є особлива процедура і розгляду, й апеляційного / касаційного оскарження (справи про адміністративні правопорушення, виборчі спори тощо). У таких категоріях є скороченими строки постановлення рішення й апеляційного оскарження – 10 і 2 дні відповідно. Оскарження в апеляційному порядку рішення в справах у спорах з мирних зібрань має бути здійснено не пізніше наступного дня після проголошення такого рішення суду. Це питання регулюється статтями 268–289 КАСУ. До того ж переважна кількість термінових справ передбачає проголошення повного тексту рішення саме в судовому засіданні, тому строки оскарження починають іти не з моменту вручення тексту судового рішення, а з моменту прийняття рішення суду. Зокрема, це має принципове значення для такої категорії справ, як виборчі, оскільки у цій категорії будь який строк починає йти саме з моменту проголошення рішення. Вони не відтерміновуються, не можуть бути пролонговані. Це викликано певною специфікою категорії, оскільки вони є дуже швидкоплинними, як і сам виборчий процес, і судові спори не мають здійснювати на виборчі процедури вплив у вигляді зупинення, відтермінування і т.ін.  

Ольга Шкіль: Повернімося до строків. Ви говорили про дні, мається на увазі календарні дні чи робочі?

Євген Мєзєнцев: У будь-якому разі під час визначення строків на апеляційне оскарження беруться до уваги саме календарні дні. Але за загальним правилом у тому разі, якщо останній день відповідного строку припадає на неробочий або вихідний, то останнім днем строку, наприклад, на апеляційне оскарження вважається наступний за ним перший робочий день.

Ольга Шкіль: Як Ви вважаєте, чи є підхід до визначення дати набрання судовим рішенням законної сили достатньо чітким і зрозумілим?

Євген Мєзєнцев: На теперішній час можна легко зауважити, що законодавець визначив досить зрозумілі критерії для набрання рішенням суду законної сили. Строки встановлюються процесуальним законом і залежать лише від норми, яка встановлена в КАСУ. Крім того, чітко встановлений початок перебігу такого строку. Це може бути момент виготовлення повного тексту рішення та його підписання суддями, зокрема електронним цифровим підписом.

Утім на практиці питання набрання законної сили рішенням суду інколи ускладнюється через необхідність пересвідчитися, що стороні вручено поштове повідомлення з текстом рішення. Недобросовісна сторона (і це спостерігається нерідко) може спеціально уникати отримання копії рішення суду, прийнятого не на її користь, аби зберегти можливість поновлення строку на апеляційне оскарження. І таким чином на деякий час затягнути процес набрання рішенням суду законної сили.

Наприклад, рішення прийнято 1 лютого, закінчився строк на оскарження 2-го чи 3 березня, але сторона умисно уникає отримання копії рішення. І згодом подає заяву, про те, що невчасно отримала копію рішення суду, тому просить поновити строк на апеляційне оскарження. Суд поновлює такий строк, і рішення суду, яке вже начебто й набрало законної сили, не підлягає виконанню, оскільки, апеляційний суд має у своєму провадженні заяву про перегляд вказаного рішення в апеляційному порядку. Ось така «процесуальна диверсія», використання якої є досить поширеним, на превеликий жаль.

Ольга Шкіль: Якщо строк на апеляційне оскарження поновлений, як це впливає на судове рішення, яке набрало законної сили й виконується?

Євген Мєзєнцев: Відповідь на це питання ми можемо знайти в двох нормативно-правових актах. По-перше це частина 4 статті 300 КАСУ. Якщо а/с подана з пропуском визначеного КАС строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Тобто це імперативна норма, яка не дає певної можливості діяти апеляційному суду іншим чином і вимагає зазначити про те, що дія оскаржуваного рішення зупиняється.

Зверніть увагу, що існує і ЗУ «Про виконавче провадження». Зокрема, стаття 38. Державний виконавець у  подібних ситуаціях (поновлення строку апеляційного оскарження та прийняття а/с до розгляду) зупиняє виконавче провадження. За винятком виконавчих документів, допущених до негайного виконання. Тоді норма про зупинення виконавчого провадження не поширюється на такі документи.

Натомість в окремих випадках (стаття 154 КАС) ухвала суду про забезпечення позову має бути виконаною навіть у разі її апеляційного оскарження, яке не зупиняє її дії та необхідності її виконання.

Ольга Шкіль: Скажіть, будь ласка, які документи вважаються тими, які повинні негайно виконуватися?

Євген Мєзєнцев: Є певний перелік рішень суду, які допускаються до негайного виконання. Переважно це деякі рішення, які стосуються трудових відносин (наприклад, виплата заробітної плати за один місяць). Це перелік визначений у законі й не підлягає розширеному тлумаченню, слід керуватися саме нормою закону у разі його застосування.

Ольга Шкіль: Правове регулювання багатьох сфер діяльності, звичайно, зазнало змін після запровадження карантину. Скажіть, яка ситуація з набуттям рішень законної сили, які ухвалювалися до карантину та під час?

Євген Мєзєнцев: Зокрема, ми з вами маємо набрання законної сили з 02 квітня 2020 року Закону України 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, які спрямовані на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у звʼязку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19».

Сама собою ситуація з цим законом полягає в тому, що цей документ встановив, що під час дії карантину, який встановлюється Кабінетом Міністрів України (нагадаю, що карантин з COVID-19 встановлений постановою Кабміну №211 від 11 березня 2020 року, і фактично в нашій країні цей карантин на законодавчому рівні почав діяти з 12 березня 2020 року) практично всі процесуальні строки, які передбачені КАСУ, за винятком строку прийняття до розгляду а/с, вирішення питання про прийняття до розгляду в 5-денний термін, продовжуються на строк дії такого карантину. Зокрема це зміна предмету, підстав позову, подання, витребування доказів, звернення до суду, подання відзиву й заперечень на заяви, а/с та позовні заяви, залишення заяв без руху, повернення позову, навіть розгляд справи. А також апеляційне / касаційне оскарження, розгляд апеляційної / касаційної скарги, перегляд рішення за нововиявленими обставинами, як я вже сказав, продовжуються на строк дії такого карантину.

Я звертаю вашу увагу на те, що, наприклад, на моїй практиці (працюю з 2004 року суддею) подібних заходів, які б відтерміновували практично всі процесуальні строки розгляду судового спору, – це безпрецедентна ситуація. Такого не було, принаймні на моїй пам’яті це перший випадок, і зараз ми перебуваємо в досить унікальній ситуації. Я хотів би наголосити на тому, що будь-які строки, які встановлюються судом у своєму рішенні, за нормою цього Закону №540-ІХ не можуть бути меншими ніж строк дії карантину. На практиці для нас це означає, що будь-яке рішення суду першої інстанції, яке було ухвалене до початку карантину, строк його оскарження в апеляційній інстанції закінчиться (а також набрання ним законної сили) після закінчення встановленого постановою Кабміну №211, карантину. Наводжу приклад: якщо на момент введення карантину залишилося 5 днів на оскарження на 12.03.2020 року, то вказане РСПІ набирає законної сили через 5 днів після скасування Кабміном карантину з COVID-19. А ті РСПІ, які ухвалені під час карантину, у будь-якому разі наберуть законної сили лише після офіційного припинення цього карантину, плюс відповідний строк на апеляційне оскарження – 30 днів, для ухвал –15 днів, і скорочені терміни для рішень судів у термінових справах. Що ми маємо на практиці? На практиці ми маємо те, що будь-які РСПІ, які приймаються під час карантину, не набирають законної сили до кінця карантину. Особи, які навіть, скажімо простими словами, виграли справу та начебто мають отримати виконавчий документ, до кінця карантину такої можливості не мають, бо їхні рішення не набирають законної сили. Будь-які процесуальні дії суду: відкладення розгляду справи, залишення без руху, витребування доказів, як я вже казав, не можуть вчинятися та призначатися раніше ніж дата закінчення карантину. На сьогодні, тобто на 20 травня 2020 року, це 22 травня 2020 року, якщо, звичайно, такий строк не буде продовжений Кабінетом Міністрів України. Хоча навіть ось наразі, буквально вчора, уже пролунали такі повідомлення про те, що Міністерство охорони здоров’я буде пропонувати Кабміну продовжити строк дії карантину до принаймні 22 червня. Хоч офіційного  рішення щодо цього питання ще не приймалося. Тобто сьогодні, 20 травня, суд може відкласти розгляд справи та призначити її, наприклад, на 25 травня, але, якщо завтра ухвалять рішення про те, що строк дії карантину продовжено до 22 червня, то відкласти розгляд справи суд не буде мати іншої можливості, як після 22 червня. Зрозуміло, у чому тут різниця? І серйозною відмінністю, на якій я вже наголошував, щодо рішень, які ухвалюються судом апеляційної / касаційної інстанції, є те, що вони набирають законної сили одразу, без відтермінування, як і раніше.

Ольга Шкіль: У ситуації з карантином, чи зазнали змін строки на оскарження судових рішень?

Євген Мєзєнцев: Поки що ми не маємо жодних змін у цій частині, у цій галузі, всі встановлені КАСУ строки на оскарження залишаються незмінними. Утім беріть до уваги: усі вони ПРОДОВЖЕНІ на строк дії карантину. Таким чином маємо ситуацію, коли що довше Кабінет Міністрів України буде пролонговувати цей термін, то довшими строки й будуть. Наразі продовження строків, які встановлюються для апеляційного оскарження, – 2 місяці й 10 днів, тобто це різниця між 12 березням 2020 року та 22 травня 2020 року, як чинна гранична дата чинності поточного карантину. Це серйозна проблема, я вважаю, для тих справ, які є терміновими. Передусім у мене викликає занепокоєння те, що в цьому році в нас мають відбутися місцеві вибори, і на цих місцевих виборах, очевидно, будуть відповідні заяви про порушення прав та інтересів учасників виборчого процесу. Якщо карантин триватиме до початку виборчої кампанії з місцевих виборів, яка теоретично має розпочатися приблизно в серпні 2020 року, то розгляд справ цієї категорії може бути просто заблокований. Оскільки, наприклад, відкриваючи провадження у виборчому спорі, який має розглядатися за 2 дні, суд не може встановити строк для подання відзиву на позовну заяву менший ніж строк закінчення карантину. А якщо строк закінчення карантину буде місяць після того, як була подана позовна заява, суд не може встановити іншого строку. Тому я сподіваюся, що до того моменту, як ми ввійдемо в цю виборчу кампанію щодо місцевих виборів в Україні (вони будуть всеукраїнськими), все ж таки законодавець внесе певні зміни в законодавство, яке регулює питання строків оскарження подібних категорій спорів – термінових. Наразі ми маємо інформацію про те, що Верховна Рада України прийняла у першому читанні законопроєкт №3383. Він передбачає, що строки, які встановлені законом №540-ІХ (я на них наголошував: продовження процесуальних строків до строку дії карантину з COVID-19), закінчуються через 20 днів після набуття чинності законопроєктом №3383. Натомість процесуальні строки з КАСУ будуть продовжуватися та поновлюватися не автоматично, як за чинним законом, а лише за заявою учасника судового процесу або особи, яка не брала участь у справі, але суд вирішив питання про її права та обов’язки. Чесно кажучи, викликає певне занепокоєння перспектива прийняття такого законопроєкту. По-перше, поки що ми не маємо чіткого бачення строків прийняття цього законопроєкту та чи буде він прийнятий узагалі в другому читанні й у цілому. Але за наявності такої редакції, яка передбачена законопроєктом №3383, відкриється досить широке поле для маніпуляції процесуальними строками з боку сторін процесу, оскільки знов-таки в термінових справах сторони зможуть подавати  заяви, які будуть на кінець строку дії карантину продовжувати певні строки. У цій ситуації фактично процедура ведення судового процесу буде більше переданою на відкуп стороні провадження. А якщо сторона провадження, яка очевидно бачить свою неспроможність захиститися від законних вимог, наприклад позивача, буде всіма способами, зокрема поданням заяв про пролонгацію строків розгляду, про перенесення строків подання відзиву або проведення відкритого судового засідання в цьому судовому провадженні, буде затягувати судовий процес, який начебто іншими способами цій стороні не виграти. 

Ольга Шкіль: Яке практичне застосування цих змін і чи є судова практика однаковою?

Євген Мєзєнцев: З практичного погляду я одразу хотів би зазначити, що спостерігається з початку дії карантину, тобто з середини березня цього року, певне зменшення кількості а/с, які надходять до Шостого апеляційного адміністративного суду. Якщо відсторонитися від аналізу, чому так відбувається, можна припустити, що, оскільки РСПІ не набирають законної сили протягом встановленого 30-денного строку, в учасників процесу зараз є набагато більше часу для ретельної, якісної підготовки а/с, і, звичайно, вони користуються цією можливістю. Але ось буквально в травні місяці ми вже спостерігаємо, що кількість а/с, які надходять до нас на розгляд, є приблизно такого ж рівня, як і до карантину, тобто люди підготувалися. Фактично обмеження на роботу адвокатів Кабінет Міністрів України наразі зняв – й адвокати працюють досить ефективно в інтересах своїх підзахисних і своїх довірителів. Хочу зауважити, що з практики Шостого апеляційного адміністративного суду формулювання, які використовують судді, щодо встановлення процесуальних строків для сторін (наприклад, дати призначення засідання, час залишення заяви без руху, час витребування доказів і щось на кшталт того) є трішечки відмінними. Наприклад, встановлюється строк подання доказів сплати судового збору після закінчення карантину з COVID-19 плюс дається певна кількість днів (5 чи 10) після закінчення карантину; може бути й чітко визначена дата після поточної чинної дати закінчення карантину. Сьогодні це 22 травня, то залишити без розгляду справу, яка до нас надійшла й перебуває зараз на розгляді, можна, наприклад, до 28 травня. Утім, якщо цей термін буде продовжено, то раніше ніж 22 червня це робити не можна буде. І суть усіх цих встановлених судом апеляційної інстанції строків, незважаючи на різні формулювання, по суті є однаковою. Вона не повинна бути ранішою ніж гранична дата карантину на поточний момент. Сьогодні, нагадаю, це 22 травня 2020 року.

Ольга Шкіль: Давайте спробуємо розібрати на прикладі. Якщо строк на оскарження закінчився 17 березня та 2 квітня?

Євген Мєзєнцев: Дивіться, якщо строк на апеляційне оскарження РСПІ закінчився 17 березня 2020 року, то жодних особливостей або нюансів для цієї ситуації не існує. Тобто вона застосовується на загальних підставах, рішення суду набирає законної сили 18 березня. І в тому разі, якщо таке рішення згодом, після 18 березня, буде оскаржене в апеляційному порядку, то заявникові потрібно буде поновлювати строк на апеляційне оскарження на загальних підставах, які ми сьогодні з вами обговорювали. 

Наразі, якщо брати ситуацію, що РСПІ набирає законної сили 02 квітня 2020 року (нагадаю, це перший день, коли набрав законної сили закон №540-ІХ, який стосувався того, що всі процесуальні строки продовжуються на строк дії карантину), то РСПІ не набере законної сили протягом усього періоду дії цього карантину плюс відповідний, встановлений законом строк це 30 днів, ухвала – 15 днів, термінова справа – 10 днів. На цей момент теоретично набрання законної сили таким рішенням відбудеться лише 21 червня 2020 року. Знову-таки повторюся, якщо вказаний карантин завтра чи післязавтра не буде продовжений Кабінетом Міністрів України, наприклад, до 22 червня. Якщо буде продовжений до 22 червня, відповідно від цієї дати приплюсується 30 днів – і матимемо 22 липня (якщо у червні 31 день, то 21 липня 2020 року). 

Ольга Шкіль: Отже, шановні слухачі, давайте підсумуємо:

по-перше, цей подкаст став найдовшим у нашій історії:)

переходимо до серйозного:

порядок набрання законної сили судового рішення є різним. Він залежить від виду судового рішення (рішення, ухвала, постанова) та інстанції. Рішення суду першої інстанції за загальним правилом підлягає виконанню після набрання законної сили. А це відбувається після закінчення строку на апеляційне оскарження або після апеляційного перегляду (звичайно, за умови, що апеляційний суд його не скасував);

судові рішення апеляційної та касаційної інстанцій набирають законної сили без відтремінування. Рішення суду першої інстанції може бути оскаржене протягом 30 днів (саме 30 днів, а не місяць), а ухвала – протягом 15 днів. Ці строки починають свій перебіг з дня складання повного тексту судового рішення та його підписання. Строки можуть бути поновлені, якщо апеляційна скарга подається в 15 / 30 денний строк з дня отримання копії ухвали / рішення. У разі поновлення строку на апеляційне оскарження дію судового рішення зупиняє апеляційний суд. Є і винятки: оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання;

в обчислення строків карантин вніс свої корективи. Правильніше: корективи внесені законом, але продиктовані вони загрозою поширення коронавірусу. Ми зараз маємо унікальну ситуацію, коли майже всі процесуальні строки продовжені на строк дії особливого періоду – карантину. На практиці всі рішення судів першої інстанції, які ухвалюються в цей період, не набувають законної сили до закінчення карантину. Строки для вчинення процесуальних дій, наприклад для подачі відзиву на апеляційну скаргу, які встановлює суд, також не можуть бути меншими за період дії карантину;

варто мати на увазі, що судові рішення наберуть законної сили не відразу після закінчення карантину, має завершитися також встановлений законом строк на апеляційне оскарження;

якщо карантин триватиме до початку місцевих виборів (орієнтовно серпень 2020 року), може виникнути непроста ситуація: виборчий процес є швидкоплинним, що вимагає вирішення спорів у скорочені строки. А в період дії карантину це неможливо реалізувати;

зміни до порядку обчислення процесуальних строків загалом застосовуються однаково. Формулювання, які використовують у судових рішеннях, є трішки відмінні, проте їхня суть є однаковою: процесуальний строк має не закінчуватися, доки діє карантин.

 

Ось таким насиченим був наш подкаст. Дякуємо, що слухаєте нас. Обов’язково пишіть на фейсбук-сторінку Шостого апеляційного адміністративного суду, які теми ви хочете, аби ми обговорили разом із суддями й працівниками апарату.

Щиро з вами.