Застосування елементів юридичної техніки при підготовці судового рішення
Помічник судді Київського апеляційного адміністративного суду
Марченко Артем Анатолійович
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного в ній принципу верховенства права. Незалежно від спеціалізації, територіальності та інстанційності суду розгляд справи по суті завжди закінчується підготовкою та винесенням судового рішення.
Останнім часом все більше уваги звертається на якість судових рішень. Це можна пояснити не тільки підвищенням ролі права, а як результат, ролі суду у житті суспільства, а й підвищенням юридичної грамотності населення. Важливим фактом, який також впливає на якість судових рішень є оприлюднення їх на офіційному веб-порталі судової влади України у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Це забезпечує не тільки їх відкритість та доступність для суспільства, а й ставить більш високі вимоги до їх написання.
Перш ніж приступити до написання судового рішення, необхідно знати, як має виглядати цей процесуальний документ і як організувати роботу з його підготовки. Принципово важливим є підготовка такого судового рішення, яке б не тільки містило відповідь на заявлені вимоги, задовольняло обидві сторони справи, а й було б грамотно складено і з дотриманням відповідних вимог. І хоча судове рішення у конкретній справі формально адресоване сторонам процесу і вирішує долю їх спору, однак може скластись така ситуація, що з текстом судового рішення ознайомиться необмежене коло осіб. Не слід нехтувати формою судового рішення, економити час на його написанні та вибір найбільш точних і чітких формулювань, адже судове рішення - це документ, який вимагає ретельного опрацювання. Рішення мають бути чіткими та викладеними професійною мовою, однак при цьому кожному судді дозволяється обирати власний стиль або використовувати стандартизовані моделі [1, с. 234].
Судді повинні чітко викладати причини прийняття рішень простою та зрозумілою мовою [2, с. 167-168]. При цьому при складанні та написанні судового рішення основна роль належить саме судді, оскільки від його знань, професійності, досвіду та культури залежить, яким буде документ, в якому матеріалізується головний результат діяльності суду. Обов’язковою умовою успішного виконання судом зазначеного завдання є не тільки правильний аналіз фактичних обставин справи та керівництво процесом на всіх його стадіях, а й складання юридично грамотного, аргументованого та логічно-послідовного, чітко викладеного та доступного, такого, що відповідає певним вимогам судового рішення. Певна складність полягає в тому, що судове рішення, підготовлене на високому професійному рівні, повинно бути зрозумілим звичайній людині, не юристу, не професіоналу. Це вимагає від судді особливої майстерності при його написанні. Тому можна дійти висновку, що рішення суду - це не тільки офіційний документ органу судової влади, а й акт, від якого залежать людські долі і який вказує на культуру судочинства.
Оскільки судове рішення є офіційним документом, воно має складатись певною мовою та мати відповідний стиль викладення. Саме мова та стиль судових документів забезпечують зрозумілість та доступність мови правосуддя, що, у свою чергу, формує громадську думку про незалежність та справедливість судової влади. Будь-яка стилістична неточність, граматична помилка, невиправлена друкарська помилка миттєво формують у читача негативне враження про кваліфікацію, професійність судді, який підготував рішення, про недостатній рівень його відповідальності як судді, його грамотності, і не тільки юридичної.
Також слід пам’ятати, що судове рішення має викладатись державною мовою. Офіційне застосування державної мови в адміністративному і цивільному судочинстві врегульовано Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (ч. 1 ст. 12: «Судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою»), а також Кодексом адміністративного судочинства України (ч. 1 ст. 15: «Адміністративне судочинство здійснюється державною мовою»; частина третя статті 15: «Судові документи складаються державною мовою») і Цивільним процесуальним кодексом України (ч. 1 ст. 7: «Цивільне судочинство здійснюється державною мовою»; ч. 3 ст. 15: «Судові документи складаються державною мовою»), Отже, державною мовою здійснюються: ведення судового процесу, складання судових документів та інші процесуальні дії і відносини, що встановлюються між судом та іншими суб’єктами на всіх стадіях розгляду і вирішення адміністративних та цивільних справ.
Таким чином, при підготовці тексту судового рішення суддя має пам’ятати, що цей документ повинен містити повну, достовірну, об’єктивну й аргументовану інформацію, викладену державною мовою, нейтральним тоном, стисло, лаконічно, грамотно, зрозуміло, без повторень (тавтології) та вживання «зайвих» слів і зворотів, які не несуть змістового навантаження. Щоб бути якісним, судове рішення повинно сприйматися сторонами та суспільством у цілому як таке, що стало результатом коректного застосування юридичних правил, справедливого процесу та правильної оцінки фактів, а також як такс, що може бути ефективно реалізованим. Лише в такому випадку сторони будуть переконані, що їхню справу було розглянуто й вирішено справедливо та неупереджено, а суспільство сприйме ухвалене рішення як фактор відновлення суспільної гармонії [3, с. 85].
Список використаних джерел:
1. Посібник помічника судді загального суду. - К, 2010. – 509 с.
2. Кравчук В.М. Науково-практичний коментар до Кодексу адміністративного судочинства України. - X.: Фактор. 2011, - 800 с.
3. Боннер A.T. Законность и справедливость в правоприменительной деятельности. — М., Рос. Право, 1992. – 85 с.